Круглий стіл "Актуальні проблеми реформування національної системи правової охорони інтелектуальної власності в контексті европейської інтеграції україни" (25 травня 2018 року)

25 травня 2018 року Науково-освітнім центром з інтелектуальної власності спільно з кафедрою інтелектуальної власності юридичного факультету, кафедрою економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України було проведено круглий стіл «Актуальні проблеми реформування національної системи правової охорони інтелектуальної власності в контексті європейської інтеграції України».

Вітальною промовою розпочав захід к.ю.н., доцент кафедри інтелектуальної власності, директор Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Л. Комзюк. Побажавши всім учасникам плідної роботи та наснаги, він підкреслив особливе значення теми для обговорення в період оновлення сучасного законодавства в сфері інтелектуальної власності.

Надзвичайно цікавим та змістовним був виступ д.ю.н., доцента кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка А. Кодинця. Доповідач розповів про реформування системи правової охорони об’єктів інтелектуальної власності, проаналізувавши напрями, проблеми та перспективи в цій сфері. Учасник круглого столу висвітлив основні положення Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, схваленої постановою КМ України від 01.06.2016 р. № 402-р. А. Кодинець розглянув у доповіді види патентів відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. № 3687-XII (зі змінами), положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в контексті вдосконалення національного законодавства та його гармонізації до законодавства ЄС. Особливу увагу учасник круглого столу приділив характеристиці джерел права інтелектуальної власності, визначивши колізії між ЦК України та спеціальними Законами про інтелектуальну власність і технічні недоліки ЦК України. Наприкінці виступу доповідач визначив основні напрями реформування законодавства у сфері інтелектуальної власності.

З доповіддю на тему: «Суперечності розвитку інтелектуальної власності в умовах сучасної економіки» виступив к.е.н., доцент кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка В. Вірченко. Учасник круглого столу звернув велику увагу присутніх на суперечності між правом на результати творчої, інтелектуальної діяльності та речовим правом власності. Доповідач також висловив власну думку щодо виключного характеру права інтелектуальної власності. В. Вірченко навів цікавий приклад, що підприємства в 2016 р. витратили близько 25 млрд. грн. на інтелектуальну діяльність. При цьому на придбання нових знань було витрачено лише 0,3 млрд. грн., оскільки на основну суму було придбано обладнання. Як справедливо підсумував доповідач, винахідницька активність в Україні падає, тому держава повинна створити усі можливі умови для новаторів.

Також актуальність теми конференції відмітила аспірант кафедри міжнародного права та філософії права юридичного факультету університету м. Аліканте, Іспанія та аспірант докторської школи з юридичних, суспільних та історичних наук університету м. Страсбург, Франція (програма подвійного диплому) А. Кириленко. Доповідь учасника круглого столу було присвячено Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС у контексті зовнішньої політики ЄС у сфері інтелектуальної власності та порівняльному аналізу «нового покоління» договорів про вільну торгівлю. Доповідач розглянула «перше покоління» договорів про вільну торгівлю з ЄС на прикладі Угоди про Асоціацію із Чилі, ґрунтовно проаналізувала «Стратегію ЄС щодо захисту прав інтелектуальної власності в третіх країнах» (2004 та 2014 рр.) та звернула увагу на «нове покоління» договорів про вільну торгівлю з ЄС на прикладі договору із Південною Кореєю. Також А. Кириленко висловила особисту думку щодо особливостей Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Значущої для України теми торкнулася Г. Огнев’юк, к.ю.н., асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, яка розповіла про ключові повноваження Національного органу інтелектуальної власності. На думку учасника круглого столу, цей орган повинен нести майнову відповідальність. Доповідач зупинилася на особливостях формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що має забезпечити не тільки відновлення прав, але й компенсацію збитків.

Питанню створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності свій виступ присвятила також к.ю.н., асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка О. Кронда, розглянувши стан, проблеми та перспективи у цій сфері. Як зазначила доповідач, суди з питань інтелектуальної власності існують у 20 країнах світу в кількості 90 судів, зокрема, в Німеччині, Великобританії, Китаї, Швейцарії тощо. Гостру дискусію між учасниками круглого столу викликало положення про те, що діяльність Вищого суду з питань інтелектуальної власності врегульовується господарськими процесуальними нормами. Як підкреслили науковці, у зв’язку з цим виникають питання щодо розгляду даним судом справ щодо авторського права. О. Кронда проаналізувала тенденцію щодо збільшення кількості суддів до 21 чоловік. Також доповідач наголосила на розбіжностях між вимогами до стажу суддів, оскільки для суддів рівня апеляції необхідною умовою визначається 5-ти річний стаж, а для суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності – 3 роки стажу. Наприкінці виступу учасника круглого столу розгорілася жвава дискусія щодо взаємозв’язку між проведенням судової експертизи та створенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також щодо уніфікації процесуальних засад у цій сфері.

Асистент кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка К. Зеров представив доповідь на тему: «Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності як дороговказ для гармонізації українського законодавства до європейських стандартів». Як справедливо підкреслив учасник круглого столу, рішення Європейського Суду Справедливості не є тотожними з рішеннями Європейського суду з прав людини. Також доповідач висловив власну позицію щодо застосування рішень Європейського Суду Справедливості, вказуючи три основні шляхи: 1) прийняття окремого Закону за прикладом Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV (зі змінами); 2) відображення положень щодо рішень Європейського Суду Справедливості в профільних Законах та врахування судами практики або 3) відображення практики в законопроектах.

Аналізу міжнародного досвіду свою доповідь присвятив к.ю.н., доцент кафедри інтелектуальної власності, директор Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Л. Комзюк. Він виступив з темою: «Законодавство Польщі про «твори, недоступні в торгівлі», у світлі рішення Європейського Суду Справедливості від 16.11.2016 (Case c‑301/15): досвід для України». Доповідач влучно висвітлив особливості проведення реформи авторського права Польщі 2015 р., проаналізував Меморандум про взаєморозуміння. Також Л. Комзюк надав власний професійний погляд на новели Закону про АПСП щодо ТНТ, Закону про АПСП-2 та Закону про АПСП-3.

Молодший науковий співробітник відділу промислової власності, аспірант Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, фахівець з інтелектуальної власності відділу інтелектуальної власності та трансферу технологій Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця І. Волинець поділилася думками з приводу особливостей охорони прав інтелектуальної власності на лікарські засоби згідно СДО відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Аспірант Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, помічник адвоката Ю. Дегтяренко представив власне наукове дослідження та детально розповів про правові колізії національного законодавства в сфері охорони сортів рослин в контексті Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

У підсумку модератор заходу, к.ю.н., доцент кафедри інтелектуальної власності, директор Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Л. Комзюк подякував всім, хто долучився до участі в конструктивній дискусії важливої теми сьогодення та виразив сподівання на продовження ефективного експертного діалогу в майбутньому.

Презентація А. Кодинця на тему: «Реформування системи правової охорони об’єктів інтелектуальної власності: напрями, проблеми, перспективи»

Презентація Л. Комзюка на тему: «Законодавство Польщі про «твори, недоступні в торгівлі», у світлі рішення Європейського Суду Справедливості від 16.11.2016 (Case c‑301/15): досвід для України»

Презентація К. Зерова на тему: «Рішення Європейського Суду Справедливості у сфері інтелектуальної власності як дороговказ для гармонізації українського законодавства до європейських стандартів»

Презентація А. Кириленко на тему: «Угода про Асоціацію між Україною та ЄС у контексті зовнішньої політики ЄС у сфері інтелектуальної власності: порівняльний аналіз «нового покоління» договорів про вільну торгівлю»

Вітальна промова директора Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності Л. Комзюка

Виступ доцента кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка А. Кодинця

Доповідь асистента кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Г. Огнев’юк

Виступ з доповіддю асистента кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка О. Кронди

Виступ асистента кафедри інтелектуальної власності юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка К. Зерова

Виступ з презентацією директора Науково-освітнього центру з інтелектуальної власності Л. Комзюка

Доповідь доцента кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка В. Вірченка

Виступ аспіранта кафедри міжнародного права та філософії права юридичного факультету університету м. Аліканте, Іспанія, аспіранта докторської школи з юридичних, суспільних та історичних наук університету м. Страсбург, Франція А. Кириленко